Похід в гори, мабуть, не назвеш класичним відпочинком у звичному нам розумінні. Тут ти цілий день ідеш з наплічником, часом чвакаєш по болоті, спотикаєшся, інколи падаєш, встаєш і йдеш далі, милуєшся краєвидами та неймовірним заходом сонця, переходиш річки вбрід, ховаєшся від дощу, молячись Богу, щоб хмари пошвидше обійшли стороною, підіймаєшся на вершини, спускаєшся в долини... постійно вперед, трохи мовчки, трохи розмовляючи на найрізноманітніші теми у душевній компанії. Гори непередбачувані і кожного разу інші, але коли повертаєшся додому, одразу тягне назад. Здається, проживши так трохи часу на природі, без шуму міста, телефонних дзвінків та соцмереж, в душі все збалансовується. Тіло зміцнюється, а серце заспокоюється
.
Класних фото з походу так багато, що не можеш вибрати кращі, після походу ще тиждень вертаєшся в міську реальність, бо там у горах було так близько до хмар, квітів, озер і лісів, а потім шукаєш, чим би ще поповнити своє спорядження і мрієш про наступний похід. Якщо в гори, то лише з улюбленими MOUNT DAY ! Дякую, що покликали з собою!
