Чи можна ходити одними й тими самими маршрутами, щоб вони не набридали? Можна! Особливо, якшо це похід навколо Монблану. Навпаки, важко набратись сил, щоб звідси поїхати)
В Альпах все інакше. По-перше, самі гори і природа – настільки яскраві і гарно божевільні, що зупиняєшся на кожному кроці і ахаєш від захвату.
По-друге, сама альпійська атмосфера – це інший всесвіт: все зроблено для людей, і для тварин, і для природи. Комфортно, чисто, спокійно, благостно, всі один з одним вітаються, всі усміхнені і щасливі, кожен відкритий для спілкування і допомоги один одному. Туристи з самих різних країн світу і різного віку. Хто пішки, хто на велах... не має значеня... Місця щасливих людей – вони саме тут.
Альпійський трамвайчик – ніби казковий раритет. На ньому можна піднятись до величезного льодовика Мэр де Гласье, там же знаходиться і льодовикова печера.
Перевали. Їх багато, вони поділяють між собою хребти і країни. І на кожному хочеться зависнути як найдовше і вдихати всю ту велич і красу.
Мармоти або бабаки альпійські – їх теж багато. Вони будуть супроводжувати вас по маршруту, то там то тут визариючи з трави, нор і посвистуючи)
Особливе місце посідають притулки. Тут можна зупинитись на ночівлю або просто на обід, відпочити, знов таки поспілкуватись з різними туристами, випити кави... і у всьому цьому така простота, свобода, невимушеність і щастя, яке всюди вітає в повітрі.
В липні ще можна застати сніжники. Сніг посеред літа – справжня радість, як в дитинстві: можна кататись, валятись, грати в сніжки... Так мало треба для щастя!)
Льодовики. Періодично нас будуть зустрічати. Це місця сили! Вони притягують до себе і тримають. Тут зупиняється час. Вони живі: дихають, рухаються, міняють форму і колір, гримлять, в супроводі бурних річок. Звідси йдеш лише згадуючи, що треба рухатись далі.
Є і озера, тихі спокійні, біля яких можна відпочити і зарядитись енергією.
Похід навколо Монблану – це ще й смачно. Можно повноцінно харчуватись, не думаючи про те, що ти в поході, і треба від чогось відмовитись) Французькі, італійські, швейцарські сири, вино, овочі... всього вистачає. А як це смачно на перевалі в 2300 м висотою!
Одна справа купити сир в магазині, і зовсім інша – на маленькій родинній фермі. У нас буде така нагода і не один раз. Прямо на твоїх очах «народжується» найсмачніший сир. Побачити весь цикл виробництва, пройтись маленькими цехами, послухати власника, скуштувати... і звісно не втриматись і купити!)
