Кожен, хто хоч раз бував в горах, знає, що гори – то окремий світ. А зимові гори - то прям-таки магія!) І чим вище, тим все більше картинка буде відрізнятись від життя в низах.
Почали ми свій похід традиційно з Ділового, де ще можна було сказати, що ось трошки і буде весна. Але далі і вище, стало зрозуміло, що весна в горах буде не скоро. Цього року зі снігом в містах не пощастило, багато хто його не бачив взагалі. Тому всі взахваті чекали цього походу і з великим сподіванням бігли вперед, перепитуючи: «А справді там вище буде сніг?» І сніг такі був! Багато!!! Свіжий пухлячок)) Такий прям казковий)
А наступного дня...
Ранкова нєжность (с), денне яскраве сонце і краса, ще краса, багато краси... за рахунок вітру і хмар, здається ніби хтось дуже швидко гортає кадри, і краєвиди змінюються щосекунди. Хочеться на якомусь довше залипнути і сказати «чекайте, прогорніть назад!»))), а назад не можна, тільки вперед. Ну вперед, то вперед!)) А нагорі відкриваються ще крутіші краєвиди, от прям альпійські і нереальні. Такий собі портал в паралельний світ...
Потім було всяке валяння в снігу і катання на попах))... ну де ще так можна побути дитиною і подуркувати?...)
І ще, крім самих гір, атомосферу походу завжди створюють люди! І з цим щастить! Живе і щире спілкування, сміх і жарти, бути тут і зараз, бути собою, відкритим і щасливим – це безцінно! А тим більше з людьми, з якими ти пройшов багато походів і декілька й більше країн.., є шо згадати і про шо помріяти – фантастично!
Окрема подяка газдам на полонині Струнги з затишною теплою садибкою, яка з комфортом прихистила нас на 2 ночівлі. І сауна... Все, все, все це в купі створило незабутній відпочинок.
Це коротко про те, як ми ходили весну зустрічати
Дякую всім причетним!
