Похід в гори - вперед в дитинство

"Одного разу ти станеш таким дорослим,
що знову почнеш читати казки..."
К.С.Льюис

 

Стендапи, таймінги, апдейти, дедлайни, апруви, брейнсторми, факапи... - ойййй)) Багатьом знайомі ці слова? О, так!

І як же хочеться іноді про них забути, втекти від усього цього, струсити з себе тягар важливих справ, обов'язків, часових меж, скинути маски і образи, ділові костюми, залишити посади і просто виииидохнуть... а вдихнути радість, безтурботність і щастя.

Пам'ятаєш, як у дитинстві? Просто бавитись і пустувати, не думаючи про те, що про тебе подумають інші. І чим смішніше, тим краще. Вигадувати, фантазувати і мріяти. Насолоджуватися життям тут і зараз. Адже так було?.. Просто бути собою і випустити нарешті назовні свою внутрішню дитину. Адже вона вже гине за гратами, за які ти сам її сховав)

 

І похід в гори - найкращий помічник у цьому!

В цьому ЙОГО найбільша цінність. Тут єдиний таймінг - вчасно прокинутись і поїсти, як в садочку)) ну і бажано, вчасно зібратися і прийти на ночівлю. Усе! Похід в гори - це територія дитинства. Тут ніхто тобі не скаже: «ну досить, ти виглядаєш смішно!» Та ще й підтримають і підіграють, щоб разом дружньо і весело посміятися від душі.

Щоб створити смішні гримаси, згадати казкових героїв і зобразити їх, або придумати нових.

Наїстись чорниці і показувати один одному язика, у кого синіше.

Нарвати в закинутому саду апельсин або гранат і їсти наввипередки. Мммм, як це смачно)

Влаштувати змагання хто знайде найбільший або найгарніший гриб. Здається, що з нього можна зробити чарівний капелюшок.

Робити те, що забороняють дорослі: ходити без шапки, купатися в холодній річці або борсатись в багнюці під дощем, пробувати лизнути мухомора або бурульки)) свобода! І скільки задоволення.

 

И це не все! Гірський похід - це разом дивитися на блакитне бездонне небо або насолоджуватися сонцем, бігати, стрибати і скакати.

Співати пісні: «если с другом вышел в путь – веселей дорога», «ах детство, детство, ты куда спешишь» або «облака - белогривые лошадки»… впасти і валятися на траві як тобі подобається, і де подобається, решта - не важливо.

Побачити незвичайне дерево і облазити його вздовж і поперек, залізти в дупло, а ще краще - висіти догори ногами.

Підібрати приблудного пса, зробити його учасником групи і придумати смішне прізвизько. Він буде тиждень йти з тобою, їсти нарівні зі всіма і спати в тамбурі намету, охороняючи твій сон.

 

ВПЕРЕД В ПОХІД В ГОРИ

 

 

А похід в гори взимку - це взагалі кайф!

Це казка! Можна валятися на снігу і робити янголятка, або заритися по пояс в сніг, або ловити сніжинки ротом, або скотитися з невеличкої гірки на попі. Єєєєєху! І це все серйозні люди, які в звичайному житті займають важливі посади! Можеш уявити таке в Києві? Ну так собі... Якщо хтось і наважиться, то все-одно, десь глибоко підточуватимуть думки: «а якщо хтось побачить із співробітників, а що скажуть люди, а як я виглядаю, ну це ж несерйозно... »

В горах дитинство дозволено. Тут немає віку і соціального статусу, це залишай вдома. Просто відкрийся і насолоджуйся. Хоча б зараз. В цьому і є справжнє життя!

 

ХОЧУ В ЗИМОВИЙ ПОХІД

СХОЖІ СТАТТІ:

Що ми «забули в горах» або чому люди йдуть в похід?

Перший похід в гори: як вижити і через страх не прогавити можливість кайфонуть