Республіка тролляндія або Каппадокія – перше враження

Після походу Лікійською стежкою, вирушаємо подивитись ще й ці місця, про які багато чутно, видно і які, безперечно, ваблять туристів. Нічним комфортабельним автобусом з Анталії їдемо в Гёреме – так би мовити, столицю Каппадокії. Близько 6:00 ранку автобус має прибувати на місце, як раз в той час, коли в небо починають запускати повітряні кулі...

Зараз десь 5:30, починаємо просинатись і озиратись де ми їдемо. За вікном ще темно і нічого не видно. Трохи згодом сіріє, автобус робить пару поворотів і за вікном в темряві починають спливати величезні і смішні образи і форми. «Огооо! Що це? Ти бачив?..» А потім ще і ще... Ми під’їзжаємо. Ха-ха, яке все смішне, лялькове і казкове! Здається, з цих трикутнообразних печер і домівок почнуть зараз вилазити тролі, ліліпути, гноми з ліхтариками...smiley А в цей самий час, ще до світанку, один за одним в небо підіймаються повітряні кулі... їх безліч, здається, мільон.  І які ж вони яскраві! Голова задерта далеко вверх, а щелепа вже не закривається від вражень)) Радіємо, як діти і біжимо на найбличший оглядовий майданчик, щоб нічого не пропустити і ще краще роздивитись все-все-все. Біжимо так, ніби хочемо наздогнати хоча б якийсь з них і злапатиsmiley. А ось один пролітає з грохотом прямо над головою – величезний! Перехоплює подих!

Біжимо на верх і ось перед нами вся долина Гёреме. Сонце підіймається вище і вітає всіх своїм світлом і теплом. Гарний початок дня! У нас є балон газу, який нам віддали ще на початку Лікійки інші туристи, і пальник. Він пройшов весь маршрут і жодного разу не знадобився, і ось тепер, настав і його час. Прямо на горі робимо собі каву і канапки – незабутній сніданок! Гармооонія і спооокій...

Коли емоції трохи вщухають, йдемо шукати собі житло. Зараз вже НЕ сезон для туристів, тому знайти де оселитись, зовсім неважко. Шукаємо готельчик в печері, щоб сповна відчути місцевий колорит і пожити як «печерні люди»)). Всі подібні готелі мають в своїй назві приставку Cave. Місто тіки-но просинається, йдемо і заходимо в будь-які на нашому шляху, які нам більше довподоби. Після огляду декількох «печер» на різні смаки і гроші, порад місцевих і прогулянки вуличками, знаходимо Cappadocia Sato The Cave Hotel. Гарний варіант по співвідношенню ціна/якість, і головне - центр історичної частини з чудовим краєвидом з тераси.

Гёреме - дуже цікаве, затишне і гарне містечко, як само по собі, так і стратегічно зручно розташоване. З усіх боків його оточують самі різні долини, якими ми і йдемо гуляти.

Долина любові – таку офіційно-культурну назву дали місцю, де зібралися скельні утворення певної впізнаваної форми. В народі ж, її називають будь-як, але зовсім інакше... і це зрозумілоsmiley.

Рожева і червона долини – трохи схожі між собою по формах цих самих скельних утвореннь. Мені вони нагадали такі величезні-величезні тістечка і морозива крем-брюле самих різних кольорів: білі, жовті, молочні, рожеві, помаранчеві, лілові, теракотові, червоні, коричневі... Дивитись на все це згори неможливо, а ще гірше - бігати низом між «кульками морозива». Почуваєш себе не інакше, як Аліса в Задзеркаллі. Ти ніби провалився в зовсім інший всесвіт і час: казковий, ляльковий, дивовижний. Настільки все тут здається нереальним. Доречі, Національний парк Гереме, як і сусідні печерні поселення і долини, входять до складу об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім природніх історичних форм і утворень, додають колориту місця, прикрашені старими дерев'яними возами, глиняними глечиками, всілякими оберігами, які створюють неповторну атмосферу перебування саме в Каппадокії. А чи варто казати про аромат турецької кави?! Ці відчуття неможливо ні з чим сплутати: ти опиняєшся в затишному провінціальному містечку зі своїм неповторним колоритом і «запахом», і час ніби завмирає...